Термінологія “Східного партнерства”

Acquis communautaire (доробок Спільноти)
Правовий доробок Європейської Спільноти – сукупність прав і обов’язків, що є спільними для всіх країн – членів ЄС. Доробок постійно допрацьовується й поповнюється. Він охоплює:

  • зміст, принципи та політичні цілі угод;
  • закони, ухвалені на виконання угод, та рішення Суду Європейських Спільнот;
  • декларації та резолюції, прийняті Союзом;
  • заходи в царині спільної зовнішньої та безпекової політики;
  • заходи у сфері правосуддя та внутрішніх справ;
  • міжнародні угоди, укладені Спільнотою, а також державами-членами між собою у рамках діяльності Союзу.

Щорічна зустріч Міністрів закордонних справ
Міністри закордонних справ країн-учасниць Східного партнерства (країн-членів ЄС та шести східноєвропейських країн-партнерів) щороку навесні проводять зустріч. Ці щорічні зустрічі разом із регулярними зустрічами глав держав та урядів цих же країн, що відбуваються раз на два роки, є рушійною силою для розвитку програми “Східне партнерство”. На них Міністри закордонних справ СП розглядають досягнутий прогрес на основі звітів за чотирма тематичними платформами й визначають подальші політичні
пріоритети.

Наближення до доробку ЄС (ЄС acquis) – це транспонування та впровадження законодавства ЄС (доробку Спільноти) у національне законодавство країнами-членами ЄС або країнами, асоційованими членами. Іншими словами, йдеться про гармонізацію національного законодавства або його впорядкування відповідно до законодавства ЄС (acquis ЄС). Таке наближення є результатом процесу інтеграції до ЄС, що завершується набуттям членства, а також високого рівня інтеграції до ЄС без отримання членства.

Угоди про асоціацію (УА) – новий тип угод, базований на договорі, що прийде на зміну Угодам про партнерство та співробітництво, й значно підвищить рівень відносин між ЄС та  шістьма східноєвропейськими країнами-партнерами. УА встановлюватиме міцніші політичні відносини та посилюватиме співпрацю у  царинах міжнародної та безпекової політики. Нові угоди також наблизять законодавство й стандарти країн-партнерів до ЄС. Це є потрібним для впровадження глибоких і всеосяжних зон вільної торгівлі. Також передбачена ширша співпраця в деяких інших важливих сферах, зокрема в енергетиці. УА будуть деталізовані в документах, які замінять чинні Плани дій ЄПС. Переговори щодо них ведуться із зацікавленими партнерами, які здатні взяти на себе політичні й економічні зобов’язання, передбачені цими угодами. Достатній прогрес у сфері демократії, верховенство права та дотримання прав людини – основна передумова для початку перемовин щодо укладення УА.

Двосторонній вимір
Цілі Східного партнерства досягаються як на двосторонньому рівні, так і на багатосторонньому.  Двосторонній рівень співпраці поглиблює відносини між ЄС та конкретним партнером програми СП. Це є можливим завдяки двостороннім угодам і співпраці, як-от: Угоді про асоціацію, Угоді про глибоку та  всеосяжну зону вільної торгівлі, двосторонньому діалогу щодо спрощення візового режиму, тіснішій співпраці у різних сферах (економіка, енергетика, довкілля, транспорт, дослідження тощо), технічній  допомозі. Східне партнерство доповнює наявні двосторонні договірні відносини та базується на принципі диференціації країн-партнерів та принципі обумовленості з врахуванням їх успіхів у впровадженні.

Чорноморська синергія (ЧС)/ (BSS)
Регіональна ініціатива ЄС спрямована на посилення співпраці з країнами Чорноморського регіону. Вона має стимулювати демократичні й економічні реформи та допомогти у вирішенні регіональних конфліктів. ЧС  зосереджується на конкретних ініціативах у сферах транспорту, енергетики, захисту довкілля, морської політики, рибальства, міграції, боротьби з організованою злочинністю, інформаційного суспільства,  культурної співпраці та підтримки громадянського суспільства. Нова програма транскордонної співпраці також передбачає залучення місцевих органів влади країн Чорноморського регіону.

Комплексна програма інституційної розбудови (CIB)
Метою програми є допомога кожній з країн-партнерів у виконанні зобов’язань, взятих на себе в Угоді про асоціацію, зокрема щодо покращення адміністративного потенціалу. Ці програми розробляються з  урахуванням потреб кожної країни-партнера.

Обумовленість
Це один із трьох основних принципів, якими керується Східне партнерство. Інші два – принцип диференціації та спільного володіння. Принцип обумовленості запозичений з політики розширення ЄС. Він означає, що надання конкретних переваг або санкцій з боку ЄС буде залежати від виконання третьою країною певної кількості вимог чи здійснення реформ. Наприклад, підписання Угод про асоціацію, зокрема, буде обумовлено здатністю країни-партнера продемонструвати достатній прогрес у сферах демократії, верховенства права та прав людини.

Конвергенція (зближення) країн-партнерів з ЄС
Це зростання подібності між ЄС та країнами-партнерами завдяки їх поступовій інтеграції до ЄС та адаптації до його політичних та економічних стандартів і законодавства. Конвергенція в рамках СП буде досягнута за рахунок різноманітних угод (Угод про асоціацію, Угод про поглиблену та всебічну зону вільної торгівлі, Угод про спрощення візового режиму), через конвергенцію галузевих політик, посилення економічної інтеграції та регуляторного зближення. При цьому ЄС спирається на чотири тематичні платформи та ініціює структурований процес зближення, який підтримується комплексними програмами інституційної розбудови.

Програма транскордонного співробітництва (CBC)
Програма транскордонного співробітництва в рамках ЄІСП надає фінансування для спільних проектів, які об’єднують регіони країн-членів ЄС та країн-партнерів зі спільними кордонами. Ця програма стосується таких спільних викликів, як безпека зовнішніх кордонів. Вона також сприяє співпраці на місцевому рівні. Визначено два типи програм, які фінансуються в рамках CBC: двосторонні програми, що стосуються спільного  сухопутного кордону або ж невеликого морського перетину, та багатосторонні програми, які покривають
морський простір.

Угода про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі (ГВУВТ)
Це новий тип угод про зону вільної торгівлі, яка передбачає щонайбільшу лібералізацію не тільки у царині торгівлі товарами, а також і торгівлі послугами та інвестиціями. Крім того, угода передбачає регуляторне зближення, а саме: зближення технічних стандартів, санітарних та фітосанітарних заходів, правил захисту інтелектуальної власності, державних закупівель, регулювання енергетики, конкуренції, митних правил тощо. Ці ГВУВТ також передбачають глибоке регуляторне зближення з acquis (доробком Спільноти).

Культурна програма Східного партнерства
Як частина тематичної платформи СП «Міжлюдські контакти», програма посилює роль культури як  рушійного фактора реформ, розвиває толерантність та соціальну злагоду. Вона сприяє обміну інформацією та досвідом між культурними агентами як на регіональному рівні, так і в межах усього ЄС. Вона також  підтримує регіональні ініціативи, які сприяють економічному розвитку, залученню до соціального життя, вирішенню конфліктів та міжкультурному діалогу.

Форум громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС)
Має сприяти налагодженню контактів між організаціями громадянського суспільства (ОГС) та полегшити їх діалог із державними органами. Форум здійснює моніторинг роботи зустрічей міністрів та багатосторонніх тематичних платформ. ФГС також розвиває діалог, партнерство та обмін досвідом щодо євроінтеграції ОГС між собою та ОГС, з одного боку, і  владою, з іншого. Окрім ОГС з країн Східного партнерства, у Форумі громадянського суспільства беруть участь ЄС, треті країни, Єврокомісія, Європейський економічний та
соціальний комітет і представники міжнародних організацій.

Посилена співпраця
Східне партнерство пропонує посилені пропозиції для тіснішої політичної та економічної співпраці між ЄС і східними партнерами. Така співпраця запропонована як посилені двосторонні відносини та додаткові багатосторонні механізми.

Європейський інструмент політики сусідства( ЄІСП)
Починаючи з 1 січня 2007 року, у рамках спеціальної реформи такі інструменти допомоги, як TAСІС (Схід), MEДA (Південь), а також інші фінансові інструменти, були замінені на єдиний інструмент ЄІСП. ЄІСП спрямований на сталий розвиток та наближення до норм і стандартів ЄС шляхом підтримки погоджених пріоритетів Планів дій ЄПС ( а також Стратегічного партнерства з Росією, яке раніше покривалося коштами програми TACIS). На бюджетний період 2007-2013 років ЄС виділив близько 12 млрд євро на підтримку реформ у країнах-сусідах.

Європейська політика сусідства (ЄПС)
ЄПС була розроблена 2004 року після того, як ЄС розширився за рахунок 10 нових членів. Її мета – не допустити виникнення нових ліній поділу в Європі. Вона пропонує країнам- сусідам ЄС привілейовані відносини, які мають будуватися на взаємному визнанні європейських цінностей, насамперед у сфері демократії, дотримання прав людини, верховенства права, справедливого управління, ринкової економіки та сталого розвитку. ЄПС виходить за межі наявних відносин і пропонує тіснішу політичну співпрацю та економічну інтеграцію за рахунок реформ. Все це має сприяти досягненню стабільності, миру й добробуту. Глибина цих відносин залежатиме від того, наскільки ефективно втілюватимуться в життя спільні цінності. ЄПС охоплює найближчих сусідів ЄС на суходолі та морі, а саме: Алжир, Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Єгипет, Ізраїль, Йорданію, Ліван, Лівію, Молдавію, Марокко, Палестинську Автономію, Сирію, Туніс та
Україну. Хоча Росія також є сусідом ЄС, відносини з нею розвиваються в рамках Стратегічного партнерства, яке включає чотири “спільні зони”.

Ініціативи високого рівня
Шість ініціатив високого рівня представляють багатосторонній рівень програми “Східне партнерство”. Вони забезпечують їй конкретне змістове наповнення та більшу помітність, а також мобілізують фінансування з різних міжнародних фінансових інституцій та інвестиції з приватного сектору.
До них належать:
• Інтегрована програма управління кордонами (ІПУК)
Підвищує мобільність громадян, допомагає партнерам розвивати стратегії інтегрованого управління  кордонами, узгоджувати норми управління ними та запроваджувати найкращі практики , опрацьовані ЄС. Вона включає такі сфери, як торгівля, митне регулювання, візовий режим, демаркація кордонів, безпека  (контрабанда та торгівля людьми) та пан’європейські транспортні коридори.
• Інструмент підтримки малого та середнього підприємництва
Посилює роль малого та середнього бізнесу в країнах-партнерах завдяки покращенню бізнес-середовища. Надає малому й середньому бізнесу консультації, фінансування та технічну допомогу, допомагає  вдосконалювати нормативно-правову базу країни. Розвиток малого та середнього бізнесу підтримують ЄБРР та ЄІБ, але до цього можуть долучатися й інші міжнародні фінансові інституції.
• Регіональні ринки електроенергії, підвищення енергоефективності та збільшення використання відновлюваних джерел енергії

Ця ініціатива спрямована на інтеграцію енергетичних ринків країн ЄС та країн-партнерів Східного  партнерства. Крім того, ініціатива прагне забезпечити взаємоузгодженість між енергосистемами цих країн задля підвищення ефективності використання енергії та надійності енергопостачання. Також вона передбачає вжиття заходів з протидії кліматичним змінам.
• Диверсифікація енергопостачання
Спрямована на налагодження співпраці з країнами-партнерами Східного партнерства щодо використання альтернативних джерел енергії та транзитних маршрутів, що попереджуватимуть виникнення енергетичних криз. Передбачає поглиблення співпраці між виробниками, споживачами та операторами ринку. Її метою є підвищення надійності енергопостачання до Європи та країн-партнерів. Цього можна досягти, покращивши умови для виконання довготермінових зобов’язань щодо поставок та закупівель, посиливши транспортні гарантії та безпеку інфраструктури. Все це приваблювало би як постачальників із третіх країн, так і потенційних інвесторів.
• Попередження природних та антропогенних катастроф, підготовка до них та ліквідація їхніх наслідків (PPRD)
Метою цієї ініціативи є підвищення спроможності реагувати на місцевому, регіональному та національному рівнях на антропогенні катастрофи (повені, пожежі, фактори ризику для здоров’я людей, забруднення морів), а також на кліматичні зміни. Цього можна досягти, поглибивши співпрацю між ЄС (у рамках Механізму Співтовариства з цивільного захисту) та Східним партнерством, а також між самими країнами-партнерами на основі вже наявних ініціатив.
• Підтримка належного управління довкіллям
Ця ініціатива має сприяти захисту довкілля та реагувати на виклики, породжені кліматичними змінами. Вона має також сприяти вирішенню проблеми забруднення на багатосторонній основі завдяки комплексу заходів на міжнародному, регіональному та місцевому рівнях. У рамках цієї ініціативи діють формальні та  неформальні структури й організації, які виявляють проблеми, пов’язані з використанням природних ресурсів, та шляхи їх вирішення, визначають, яке управління довкіллям є адекватним, а також які норми та санкції мають застосовуватися для впливу на спосіб використання ресурсів довкілля.

Спільна декларація, прийнята на Празькому саміті щодо Східного партнерства
На саміті, який відбувся у Празі 7 травня 2009 року, глави держав і урядів країн ЄС та шести країн-партнерів зі Східної Європи прийняли Спільну декларацію про започаткувння Східного партнерства (СП). Нова політична ініціатива спрямована на розширення відносин між ЄС та шістьма країнами-сусідами зі Східної Європи: Вірменією, Азербайджаном, Білорусією, Грузією, Молдовою та Україною. Східне партнерство базується на спільному володінні й доповнює вже наявні проекти, як-от: Європейська політика сусідства та Чорноморська синергія. У рамках Східного партнерства передбачається формування нового покоління угод про співпрацю, досягнення глибокої інтеграції з економікою ЄС, укладення глибоких та всеосяжних угод про зони вільної торгівлі (ГВУВТ), спрощення перетину кордону з ЄС громадянами цих країн (за умови впровадження  відповідних заходів безпеки), заходи щодо підвищення енергетичної безпеки та збільшення фінансової допомоги. Крім того, Східне партнерство передбачає новий багатосторонній рівень співпраці, який дасть
змогу партнерам об’єднати зусилля для подолання спільних проблем. Для цього створені чотири тематичні платформи та численні ініціативи високого рівня.

Пакти про мобільність та безпеку
Це договори, які підписуються між ЄС та країнами-партнерами. З одного боку, вони дають можливість громадянам країн-партнерів спрощено перетинати кордон з ЄС, а з іншого – посилюють заходи, спрямовані на боротьбу з корупцією, організованою злочинністю та незаконною міграцією. У разі успішного впровадження таких договорів передбачається введення безвізового режиму. Крім того, договори передбачають створення системи притулків у країнах-партнерах, подібної до системи ЄС, і формування інтегрованих структур управління кордонами.

Багатосторонній вимір
Цілі Східного партнерства досягаються як на двосторонньому, так і на багатосторонньому рівнях.  Багатосторонній рівень – це співпраця між ЄС та східними партнерами, у рамках якої вони намагаються подолати спільні виклики, так би мовити, гуртом, на відміну від двостороннього рівня “ЄС – країна-партнер”, що розгортається віч-на-віч. Багатосторонній вимір реалізовує цілі Східного партнерства через створення чотирьох тематичних платформ та кількох ініціатив високого рівня.

Інвестиційний фонд сусідства (ІФС)
Фонд фінансує проекти спільного інтересу й зосереджується на таких пріоритетних сферах, як енергетика, довкілля та транспорт. У 2007-2013 роках до цього фонду було перераховано близько 700 млн євро. ЄС також звернувся з проханням до країн-членів поступово збільшити свої внески, що дасть змогу розширити фонд позик.

Робочі групи (Панелі) на підтримку тематичних платформ
Кожна тематична платформа має кілька робочих груп, які працюють у форматі панелей експертів. Зустрічі експертів можуть відбуватися на тимчасовій або постійній основі й призначаються відповідно до потреб платформи. Ці зустрічі не обов’язково відбуваються одночасно із зустрічами платформ. Звіти, підготовлені робочими групами, розглядаються на наступній зустрічі платформи.
• Зустріч експертів щодо інтегрованого управління кордонами
15 жовтня в Одесі відбулася перша робоча зустріч експертів щодо інтегрованого управління кордонами в рамках Східного партнерства. Вона була присвячена обговоренню концепції Європейської комісії щодо Програми інтегрованого управління кордонами як однієї з Ініціатив високого рівня. Після обговорення учасники відвідали Місію Європейського Союзу зі сприяння прикордонному контролю (МЄСПК) між Молдовою та Україною. За результатами зустрічі групи експертів було ухвалено концепцію та визначено наступні кроки у проведенні тренінгів та розбудові потужностей.
Ініціатива високого рівня щодо інтегрованого управління кордонами орієнтована на обмін найкращими практиками між ЄС та східноєвропейськими країнами, проведення тренінгів та розбудову потужностей.  Також вона стосується пілотних проектів на неЄСівських кордонах.

Тематичні платформи
У рамках Східного партнерства створено чотири тематичні платформи, які визначають її цілі та завдання у відповідних сферах. Вони також призначені для відкритого обговорення й аналізу досягнень. У них мають брати участь вищі посадові особи міністерств, відомств і парламентів, представники громадських організацій, міжнародних організацій (приміром, ОБСЄ, Рада Європи й ОЕСР), міжнародних фінансових організацій,  приватного сектору, економічних та соціальних партнерів. Участь у відповідних проектах і зустрічах є
добровільною. В окремих випадках до них також можуть долучатися й треті країни. Діяльність кожної тематичної платформи забезпечується шляхом проведення численних зустрічей експертів (так званих панелей) у різних галузях .
Чотири тематичні платформи:
• Демократія, належне врядування і стабільність (DGGS)
Ця тематична платформа спрямована на сприяння демократичним та економічним реформам у країнах-партнерах Східного партнерства. Її метою є розвиток демократичних інститутів, які забезпечують стабільність держави: стандартів виборчого процесу, законодавства щодо ЗМІ, антикорупційних заході. Вона також має сприяти підвищенню ефективності державних стурктур і розширенню участі громадських організацій у їхньому розвиткові. Цілями цієї платформи є безпека, забезпечення стабільного розвитку та територіальної цілісності країн-партнерів шляхом багатосторонніх заходів, спрямованих на зміцнення
довіри та створення систем своєчасного попередження.
• Економічна інтеграція та зближення з політиками ЄС (EIC)
Платформа передбачає заходи щодо економічної інтеграції країн-партнерів із ЄС та наближення національних законодавств до законодавства ЄС. Це передбачає підписання довготермінових угод про глибокі та всеосяжні зони вільної торгівлі (або регіональних угод про вільну торгівлю) між ЄС та країнами-партнерами, а також між самими країнами-партнерами.
• Безпека енергопостачання
Платформа спрямована на подолання проблем, пов’язаних із безпекою енергопостачання, транзитом енергоносіїв, диверсифікацією джерел, а також зі зростанням взаємопов’язанності між країнами ЄС та між ЄС і країнами-партнерами Східного партнерства. Ця платформа також передбачає заходи щодо гармонізації енергетичної політики та законодавства країн-партнерів із законодавством і практикою ЄС. Ця платформа має попереджувати виникнення кризових ситуацій в енергетичній сфері, що завдають шкоди як ЄС, так і країнам-учасницям Східного партнерства. Для цього передбачається поглиблювати діалог з питань енергетичної
безпеки, а також підвищувати рівень готовності до енергетичних криз. До цього залучатимуться такі структури ЄС, як Мережа кореспондентів з енергетичної безпеки (NESCO), Координаційна група з питань газу, Група з постачання нафти та Енергетичне співтовариство.
• Міжлюдські контакти
Платформа спрямована на розширення контактів між громадянами ЄС і країн-партнерів, особливо між молоддю. А це, у свою чергу, передбачає розвиток інформаційного суспільства та ЗМІ. Платформа також має сприяти співробітництву в сфері культури, освіти та наукових досліджень. Міжлюдські контакти  hозглядаються як інструмент сприяння змінам у країнах-партнерах.

Зустрічі високопосадовців
Високопосадовці країн Східного партнерства та країн-членів ЄС, які беруть участь у реформуванні державної політики (див. чотири Тематичні платформи), зустрічаються принаймні двічі на рік. Головна мета таких зустрічей – визначення цілей для тематичних платформ і обговорення досягнутого прогресу.  Високопосадовці також звітують щодо прогресу на щорічних зустрічах міністрів закордонних справ. Зустрічі високопосадовців – це третій рівень багатостороннього виміру Східного партнерства. Перший рівень – це
зустрічі глав держав та урядів. Другий – зустрічі міністрів закордонних справ.

SIGMA (“Підтримка вдосконалення урядування та управління”)
Спільна ініціатива Євросоюзу й Організації економічного співробітництва та розвитку була започаткована в 1992 році. Її основне завдання було допомагати країнам-кандидатам на вступ до ЄС у впровадженні систем урядування та управління, які б забезпечили функціонування ринкової економіки в умовах верховенства права й демократії. У лютому 2008 року програма була розширена за рахунок дев’яти країн-партнерів ЄПС: Вірменії,
Азербайджану, Грузії, Молдови, України, Росії, а також Єгипту, Йорданії, Марокко та Тунісу. Програма надає короткострокове та довгострокове (тривалістю до 6 місяців) експертне консультування, яке здійснюють представники ОЕСР або державні службовці країн ЄС задля проведення реформ у країнах-партнерах СП. У 2008-2010 роках програма SIGMA  зосередиться на таких пріоритетних сферах, як адміністративне законодавство, адміністративне судочинство, управління державними витратами, внутрішній та зовнішній
аудит, державні закупівлі, реформа державної служби та правове регулювання. Заходи в рамках програми SIGMA розробляються у тісній взаємодії з проектами Twinning та TAIEX.

Саміти – це зустрічі голів держав та урядів країн Східного партнерства (країн-членів ЄС та 6 країн-партнерів), які зазвичай відбуваються раз на два роки. Ці зустрічі разом із щорічними зустрічами міністрів закордонних справ є рушійною силою, яка забезпечує подальше формування та розвиток Східного партнерства.

TAIEX (Технічна допомога та інформаційний обмін)
Один з інструментів ЄІСП, який надає адресні юридичні та політичні консультації стосовно погодження законодавства з acquis communautaire (доробком Спільноти). На практиці це відбувається таким чином: експерт із країни-члена ЄС вирушає до країни-партнера для допомоги його міністерству чи уряду в проведенні конкретної реформи.

TWINNING
Інструмент\механізм ЄІПС , який, починаючи з 1998 року і до цього часу, успішно використовується в контексті політики розширення. Цей інструмент дає змогу ЄС відправляти держаних службовців з урядів країн-членів ЄС для спільної роботи зі своїми колегами в урядах та адміністраціях країн-партнерів. Завдання такої співпраці – спільна підготовка до впровадження acquis communautaire (доробку Спільноти) у певному секторі. TWINNING передбачає ґрунтовну підготовку та довготермінові зобов’язання, а також усебічне сприяння з боку партнера.